Галина Корба, «Sonic Boom» не зробить бум!

автор: Світлана Шимко
• Преса

Подія, в яку вірили і не вірили фанати американського рок-гурту «KISS» нарешті сталася. Після одинадцятирічної перерви в світ вийшов наразі останній альбом «Sonic Boom».

Та найпристрасніші очікування дуже часто обертаються гірким розчаруванням. «Sonic Boom» не можна назвати гірким розчаруванням. Але через 11 років від монстрів хард-шок-глем-року все-таки очікували більшого.

Нове дітище «кісів» цілком здатне конкурувати з альбомами молодших музикантів. Виконання, оранжування – все зроблено на високому професійному рівні. Але чогось альбому таки бракує…

Композиції виглядають занадто «вилизаними», часто однотипними та мало емоційними. Таке відчуття, наче в погоні за комерційним успіхом і якістю, «кіси» втратили свою головну перевагу – неймовірну харизму та енергетику, хай часто неконтрольовану, а, подекуди, навіть непристойну.

Звісно, розмінявши шостий десяток, якось не випадає співати про секс, наркотики та інші вияви розгульного життя. Адже саме на таких піснях гурт зробив собі ім’я в 70-х роках. Але не тексти були ключовими в їхніх творчості, а неймовірна вибухова енергетика. Хоча, зрештою, «KISS» успішно еволюціонував від відвертих непристойностей до  справді філософських текстів.

І харизма ніколи покидала музикантів. Альбом Psycho Circus, що став для них останнім за наступні 11 років (вийшов у 1998), включає абсолютно різнопланові пісні про життєві орієнтири та пріоритети, зрештою, про людське призначення  - «Dreaming», «Journey of 1000 years». Але і тут, як завше, присутнє шаленство емоцій, а надрив у вокалі Пола Стенлі зачаровує нестримною пристрастю та наелектризовує сексуальністю.

Навіть слова «Я все ще люблю тебе» з однойменної пісні – які використовують  у своїх текстах сотні виконавців, які відтворюють у всіх можливих музичних стилях, які вже, зрештою, встигли стати банальними, «кіси» співають так, що слухач, пересичений сльозливими освідченнями, вірить їм.

А вслухаючись, у рик у голосі Стенлі і різкі зміни темпоритму та гучності звучання, особисто я, майже фізично відчуваю, що він дійсно її любить!

Звісно, за майже тридцятирічну кар’єру гурт заслужив право називатись культовим. Їхні концерти були одними з найдорожчих і наймасовіших в історії. На сьогодні в їхньому активі 45 золотих і платинових альбомів та більше 150 мільйонів проданих записів.

Але, мабуть, такі емоції видихаються з віком. Тож «Sonic Boom» не став бумом. Він швидше просто смиренно постукав у кватирки прихильників, нагадуючи, що культовий гурт ще існує. Біда в тому, що для того, щоб зберегти свої заслуги в очах фанів, іноді варто просто піти і не робити спроб повторити колишній тріумф, якщо це вже не до снаги.